Роль юридичних знань  у формуванні світогляду людини-громадянина атеїстичною життєвою позицією.

Світогляд – це система найбільш загальних поглядів на світ і людину, на відносини між людиною і світом. Світогляд визначає життєву програму особистості, ідеали і переконання, інтереси і цінності. У кінцевому рахунку він зумовлює лінію поведінки людей. “Життя без світогляду, – на думку А. Швейцера, – це патологічне порушення вищого почуття орієнтування” . Світогляд – ідейний орієнтир і керівник особистості або соціальної групи. Український вчений-педагог Гончаренко С.У. дає таке визначення світогляду: “Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності, визначає і сприймає своє місце й призначення в ньому. У світогляд входять узагальнені уявлення про світ і саму людину, про спрямованість ходу подій у світі, про сенс людського життя, історичну долю людства тощо, а також система переконань, принципів та ідеалів. Світогляд формується внаслідок практичного освоєння духовної культури суспільства (науки, літератури, мистецтва), пануючих у ньому політичних, моральних, естетичних, правових, релігійних (або атеїстичних), філософських та інших поглядів, а також духовних почуттів – громадянських, моральних, естетичних тощо, на які спираються віра й переконаність у реальності відповідних громадянських, моральних, естетичних і пізнавальних ідеалів, надія на їх здійснення. Формування наукового світогляду в учнів є найважливішим завданням усієї навчально-виховної роботи школи”[2, с.299]. З акцентом на переконання і практичну дієвість визначає світогляд російський вчений-педагог М.Г. Ашманіс: “Світогляд є формою свідомості, що визначає всю поведінку людини і шляхом переконань відбиває суть сукупних суспільних відносин, в які включена людина”. Студенти приходять до вищого навчального закладу в тому віці, коли процес ціннісного самовизначення особистості на світоглядному рівні ще не завершений. Формування світогляду студентської молоді нині має свої особливості і труднощі. Вони пов’язані з безупинно зростаючим потоком інформації, що значно перевищує за своїм обсягом можливості індивідуальної пам’яті. Крім того, цей потік недостатньо впорядкований та насичений, головним чином, фактичним матеріалом, засвоєння якого утворює деяку “мозаїчну” картину дійсності в свідомості людей. Разом з тим, загострення проблем сучасності ставить на практичний рівень завдання формування вміння орієнтуватися в нинішньому складному, суперечливому, але взаємозалежному світі [4, с. 3], іншими словами, формування наукового світогляду студентської молоді. Вищий навчальний заклад має в цьому відношенні найширші можливості. З метою визначення місця світогляду в системі людської діяльності необхідно передусім визначити ті проблеми, для вирішення яких виникає світогляд, цілі, які він повинен досягти для вирішення цих проблем, і функції, які він повинен виконувати, і вже потім доцільно буде зупинитися на його структурі. Найбільш близьким нам підходом є позиція, сформульована українським вченим-філософом В.Ф. Черноволенко, який вбачає специфічну функцію світогляду в тому, щоб “…слугувати способом узагальненого усвідомлення людиною свого ставлення до оточуючої дійсності, визначення свого місця в світі, усвідомлення мети і змісту свого життя і діяльності. Всі уявлення, погляди, поняття, принципи, які безпосередньо виконують цю функцію, є світоглядними”. Такий підхід чітко виводить на перший план питання щодо місця людини в світі, ставлення до якого слугує функціональним критерієм належності тієї чи іншої інформації до розряду світоглядної. Світоглядні принципи є основою для визначення свідомого розв’язання і вироблення оптимальних програм діяльності в будь-якій ситуації, в результаті чого особистість стає самокерованою, зростає послідовність і цілеспрямованість її дій у різних умовах і життєвих ситуаціях. Володіючи певним світоглядом, особистість стає здатною до самовиховання і самовдосконалення, до цілеспрямованого формування і розвитку у собі якостей і властивостей, які б відповідали обґрунтованому у світогляді ідеалу. Саме зі світоглядом пов’язане у людини вирішення нею кардинальних життєвих проблем: вибір життєвого шляху, визначення цілі та змісту життя, формування і дотримання життєвої позиції, яка є основою людського самовизначення в світі. Необхідно відзначити також і те, що світогляд є найбільш складною синтетичною формою духовного сприйняття дійсності.